Послуги комп’ютерних мереж

Комп’ютерні мережі в залежності від призначення можуть надавати користувачам різні послуги. Найбільш розповсюдженими видами послуг є:

• електронна пошта;
• телеконференції;
• передача файлів;
• віддалене керування комп’ютером.

Кожен вид послуг регламентується протоколами. Ці протоколи реалізують відповідні служби.

Електронна пошта.

Найбільш широко використовуваною послугою комп’ютерних мереж є електронна пошта. Електронна пошта схожа на звичайну пошту. З її допомогою лист (текст), постачений стандартним заголовком, доставляється на зазначену адресу і міститься у файл, поштову скриньку. Поштова скринька може знаходитися на будь-якому  компютері мережі, до якого є доступ від компютера-адресата. Для  обслуговування електронної пошти на комп’ютері встановлюються  спеціальні програми, що утворюють поштову службу.

Існує безліч систем електронної пошти, що розрізняються протоколами реалізації поштової служби. Ці протоколи визначають формат поштового повідомлення. Звичайно це повідомлення включає такі поля:

• адреса відправника й адреса одержувачів;
• ідентифікатор повідомлення, унікальний для кожного листа. Його можна використовувати для посилань на лист як на вихідний номер;
• відмітки про походження листа через проміжні комп’ютери;
• тема листа. Поштова служба може відсортувати листи по темах;
• власне текст листа.

Не всі поля обов’язково повинні бути присутні. Деякі поля поштова служба додає автоматично, інші задає автор листа. Сучасні поштові служби дозволяють також виконувати операції формату-вання для тексту листа. Деякі поштові служби допускають можли-вість наявності в листі вкладення у вигляді файлу. Файл може знаходитися всередині листа чи лист може містити тільки посилання на файл у вигляді піктограми. В остатньому випадку файл із листом не передається. Посилатися можна як на файл, що знаходиться на комп’ютері відправника, так іна будь-якому іншому доступному комп’ютері мережі. Для одержання файла досить клацнути мишею на піктограмі файла. Поштова служба самостійно виконає всі опе-рації по пересиланню файла.

Телеконференція. 

Ідея телеконференції  полягає в тому, що будь-який користувач,  що  бажає  щось  висловити, посилає     в     мережу      повідомлення.   Це повідомлення стає доступним для всіх коритсувачів мережі і кожен його може прочитати. Щоб читачу користувачу було легше було орієнтуватися в потоці повідомлень, усі повідомлення розбиваються на групи по темах. Такі групи називаються групами новин. На кожнім повідомленні, що посилаються на телеконференцію, автор вказує, до якої групи новин воно відноситься. Імена груп новин складаються з декількох слів, розділених крапками. Перше слово позначає широку область, до якої відноситься група, а кожне наступне уточнює тему. Для того, щоб одержувати повідомлення тієї чи іншої групи, читач повинен на неї підписатися. Підписка полягає в посилці на сервер груп новин спеціального повідомлення, у якому вказуються  групи новин, на які підписується користувач. Після підписки користувач може читати всі повідомлення групи. Він може також посилати повідомленя в гупу новин. При необхідності можна відмовитися від підписки на будь-яку групу. Для підтримки телеконференції викоритовуються  спеціальні програми, що реалізують протоколи обміну новинами. У деяких мережах для обміну повідомленнями груп використовуються поштова служба.

Передача файлів.

Одніяє із важливих послуг, наданих комп’ютерною мережею, є можливість доступу до файлів і каталогів користувачів, розміщених на інших, віддалених комп’ютерах мережі. Доступ до  таких каталогів і файлів можливий тільки з дозволу користувача, на комп’ютері якрго розміщені зазначені файли. У дозволі вказується імена користувачів, яким дозволений доступ, паролі, по яких здійснюється доступ, а також вид доступу. До деяких каталогів і файлів може бути дозволений вільний доступ по читанню без вказівки пароля. Користувач, що одержав доступ, може переглядати каталоги і файли, копіювати їх на свій комп’ютер чи виконувати інші дії в рамках наданих йому прав. Служби передачі файлів реалізують також послучи пошуку файлів по іменах чи індексах слів для файлів.

Віддалене керування.

При віддаленому керуванні іншим комп’ютером мережі користувач зі свго комп’ютера може керувати роботою віддаленого комп’ютера. При цьому створюється ілюзія, що клавіатура, миша, дисплей користувача безпосередньо підключені до віддаленого комп’ютера.  Всі введені користувачем команди передаються на віддалений комп’ютер і виконуються на ньому. Воно дозволено тільки з дозволу користувача, також необ-хідно вказати ім’я комп’ютера і пароль. Таке керування дозволяє використовувати ресурси віддаленого комп’ютера.

Види територіальних мереж

• У локальних мережах інформація передається на невелику відстань. Локальні мережі поєднують комп'ютери, що розташовані недалеко один від одного, наприклад, в межах однієї будівлі. Для передачі інформації використовують високошвидкісний канал.
• Регіональні  обчислювальні мережі розташовуються в межах визначеного територіального регіону (групи підприємств, міста, області і т.д.). Регіональні мережі мають багато спільного з локальними, але вони по багатьох параметрах більш складні. Підтримуючи великі відстані, вони  можуть використовуватися для об’єднання декількох локальних мереж.
• Глобальні обчислювальні системи охоплюють територію держави чи декількох держав і видовжуються на сотні і тисячі кілометрів. Глобальні мережі часто з’єднують багато локальних і регіональних мереж. У порівнянні з локальними більшість глобальних мереж відрізняє повільна швидкість передачі і більш низька надійність. Найбільш відомою глобальною мережею є мережа Internet.

Різноманіття комп’ютерних мереж

Топологія мережі – це її геометрична форма або фізичне розташування комп’ютерів по відношенню один до одного. 
Існують такі типи топологій: зірка, кільце, шина, дерево, комбінована.

Мережа у вигліяді зірки 

Така мережа має центральний вузол комутації, до якого посилають всі повідомлення з вузлів. 

Мережа у вигляді кільця

Вона має замкнений канал передачі даних в одному напрямку. У цій топології вузли, з’єднуються послідовно один з одним передача даних відбувається від вузла до вузла тільки в одному напрямку.

Мережа з деревоподібною чи ієрархічною топологією

Ця мережа має вузол зв’язаний з одним вищестоячим керуючим вузлом і одним чи декількома нижчестоячими керованими вузлами. Назва зв’язана з тим, що вона нагадує дерево, гілки якого ростуть з кореня вниз до самого нижнього рівня. Інформація передається послідовно між робочими станціями доти, доки не буде прийнята отримувачем.

Мережа  "Шина" 

Така мережа використовуєтьсяяк канал для передачі даних, коаксіальний кабель. Усі комп'ютери підєднуються безпосередньо до шини. Дані передаються в обох напрямках одночасно.

  

Загальне поняття про комп'ютерні мережі

 
Сучасній людині важко уявити своє життя без різних засобів зв’язку. Радіо, телефон та інші технології перетворили людство в єдиний “живий” організм, змусивши обробляти величезний потік інформації.
Підручним засобом для обробки такої кількості інформації міг стати лише комп’ютер.

Однак масове використання окремих, не взаємозв'язаних комп’ютерів породжує деякі серйозні проблеми: як зробити інформацію загальнодоступною, як обмінюватися цією інформацією з іншими користувачами, як спільно використовувати деякі ресурси (диски, принтери, сканери, модеми) декільком користувачам. Рішенням таких проблем є об’єднання комп’ютерів у єдину комп’ютерну мережу. 

Комп’ютерна мережа – це система розподіленої обробки інформації між комп’ютерами за допомогою засобів зв’язку.

Комп’ютерна мережа являє собою сукупність територіально рознесених комп’ютерів, здатних обмінюватися між собою повідомленнями через середовище передачі даних.

Передача інформації між комп’ютерами відбувається за допомогою електричних сигналів, які бувають цифровими та аналоговими. У комп’ютері використовуються цифрові сигнали у двійковому вигляді, а під час передачі інформації по мережі – аналогові (хвильові).

Комп’ютери підключаються до мережі через вузли комутації. Вузли комутації з’єднуються між собою канали зв’язку. Вузли комутації разом з каналами зв’язку утворюють середовище передачі даних. Комп’ютери мають свої назви: робоча станція (ті які підключені до мережі), сервери (виконують функції керування мережею), клієнти (користуються послугами серверів).

Кожен комп’ютер, підключений до мережі, має ім’я (адресу). При обміні інформацією у вигляді повідомлень (лист, програма, книга і т.д.) вона проходить декілька вузлів комутації кожен з яких, аналізуючи адресу одержувача в повідомленні вибирає наступний канал зв’язку для пересилання повідомлення. Таким чином, повідомлення "подорожує" поки не досягає абонента-одержувача.

Для підключення до мережі комп’ютери повинні мати:
апаратні засоби, що з’єднують комп’ютери із середовищем передачі даних;
мережеве програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється доступ до послуг мережі.

У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш поширенішими ознаками, які визначають тип мереж, є ступінь територіального розосередження, топологія і застосовані методи комутації.